Отакої

[diogenis]

Ідуть по Хрещатику двоє, розмовляють; обом так років по 45. Обганяю їх і чую уривок розмови: "Треба до коханки, блядь, на квартиру поїхати. Квіти полити. [Другий щось питає в тєму] Та ні, вона до матері поїхала".

Отак-от. Нє хадітє дєвкі замуж. Бо воно і так нічо.

Comments

[diogenis.livejournal.com]

Мені через web що рожеві окуляри, що рожеві труси однаково не зняти [зітхає]. А про коня, це ти дарма. Принци, вони на білому верблюді їздять, і тримають гарем. А середньовічні рицарі, вони були маленькі, беззубі і смердючі. І ніхуя такого, як в середньовічних романах, не було. Зокрема, "прекрасна дама", віддавши хусточку, мала рано чи пізно розсунути ноги полюбе. Після чого "герой" ішов вийобуватися по всіх тавернах. А чоловік дами ("прекрасна дама" могла бути тільки заміжня) міг надалі користуватися розкішними рогами. Культурологи про це завжди знали, але публікє надо романьтізьма... На жаль, мені впадло знайти і відсканувати статтю, де це пояснюється особливо популярно. Хоча, може, доберуся якось.

Вибач, що я похитнув твій романтичний світ. Приходь в рожевих трусах окулярах, зійдемося на чомусь високому.

[tash-z.livejournal.com]

здається, ти ображений на світ... чого б це! я насправді в принца не вірю і свої рожеві окуляри давно розбила, але вважаю, що не все так погано, як то бачиш ти! ))

[diogenis.livejournal.com]

>> здається, ти ображений на світ
>> не все так погано, як то бачиш ти

Це що за маячня?