Отакої

[diogenis]

Ідуть по Хрещатику двоє, розмовляють; обом так років по 45. Обганяю їх і чую уривок розмови: "Треба до коханки, блядь, на квартиру поїхати. Квіти полити. [Другий щось питає в тєму] Та ні, вона до матері поїхала".

Отак-от. Нє хадітє дєвкі замуж. Бо воно і так нічо.

Comments

[bulavec.livejournal.com]

Я так розумію, Хрещатик - це унікальне місце збору інформації та соціальних досліджень.

[diogenis.livejournal.com]

А що, заздрісно, ірпінський анахорете?

Нє, соціальні дослідження я не збираю і не колекціоную. А почути можна багато цікавого в різних місцях, коли слух нічо. Ось на "Юності" я чув розмову брата з братом (по дибілці), приблизно таку: "Гриша, блядь, хоть ти і брат, я з тобою поговорю по мужськи: я тобі пальці повикручую і зуби всі повибиваю. Да, можеш навіть не сумніватися: я тебе найду, Гриня, і в морду ти отримаєш стопудово". І так далі десь на п'ять хвилин. Смисл — брателло підставив хлопа на роботі, витративши гроші фірми на щось, що не запрацювало, після чого звільнився.

Кричить пацик в трубку, співробітники (і особливо співробітниці) іржуть, перехожі озираються. І ось тепер я знаю, що таке "поговорить по мужськи". Жаль, не сказано, бити треба кулаком чи лопатою. Нада вияснити.

[bulavec.livejournal.com]

я валявся, чесно-))

Може мені альт поставити?

[tash-z.livejournal.com]

не вбивай надію на щось велике, тепле, взаємне і вічне )))))

[diogenis.livejournal.com]

Я теж на ногах тримався, доки відбувалися ті переговори, лише з міркувань пристойності.

Але, одначе, цікаві в тебе асоціації: Альт... Hal, до речі, це програмка, щоб konqueror пахав, її треба доставити (запускаєш synaptic і розбираєшся).

[diogenis.livejournal.com]

А що таке "щось велике, тепле, взаємне і вічне"? Шлюб? Так нафіга, якщо квіти може полити і коханець :)

[tash-z.livejournal.com]

та який коханець? не хочу! хочу принца на білому коні! ))) бугага! і не знімай з мене мої рожеві окуляри!

[diogenis.livejournal.com]

Мені через web що рожеві окуляри, що рожеві труси однаково не зняти [зітхає]. А про коня, це ти дарма. Принци, вони на білому верблюді їздять, і тримають гарем. А середньовічні рицарі, вони були маленькі, беззубі і смердючі. І ніхуя такого, як в середньовічних романах, не було. Зокрема, "прекрасна дама", віддавши хусточку, мала рано чи пізно розсунути ноги полюбе. Після чого "герой" ішов вийобуватися по всіх тавернах. А чоловік дами ("прекрасна дама" могла бути тільки заміжня) міг надалі користуватися розкішними рогами. Культурологи про це завжди знали, але публікє надо романьтізьма... На жаль, мені впадло знайти і відсканувати статтю, де це пояснюється особливо популярно. Хоча, може, доберуся якось.

Вибач, що я похитнув твій романтичний світ. Приходь в рожевих трусах окулярах, зійдемося на чомусь високому.

[tash-z.livejournal.com]

здається, ти ображений на світ... чого б це! я насправді в принца не вірю і свої рожеві окуляри давно розбила, але вважаю, що не все так погано, як то бачиш ти! ))

[diogenis.livejournal.com]

>> здається, ти ображений на світ
>> не все так погано, як то бачиш ти

Це що за маячня?