Асоціації... то така суб’єктивна штука. Наприклад, що таке "теплі" кольори та "холодні"? Студенти спеціальності "Образотворче мистецтво" починають мені називати їх і тоді я прошу назвати колір температурою, скажімо, +100C. А потім кажу, що з точки зору астрофізиків синій — дуууже гарячий колір. Ось із такого відходу від асоціацій починається у нас курс комп’ютерної графіки.
Чесно кажучи, я трохи в шоці: Ви взяли власну фантазію і внесли її в навчальний процес, ще й видаєте за факт. Так не можна робити.
Почну з логіки. Поняття «тепле» і «холодне» є якісними, а «тепліше» і «холодніше» — відносними, відтак і ті, і другі фундаментальніші за кількісне, обчислювальне поняття температури. Відтак некоректно аргументувати властивостями останнього наявність чи відсутність перших.
Тепер про колір. Інтуїції холодних і теплих/гарячих кольорів властиві людській психіці, Ви їх ніякими аргументами не забороните. Якщо є така проблема, що у Вас особисто ці інтуїції не працюють, то це не треба перекладати на інших, тим більше в навчальному процесі.
Також ці інтуїції не просто природні психологічно, але потрібні з мистецької точки зору, оскільки вони є складниками поняття кольорової гами, яка sine qua non для мистецтва, дизайну і ергономіки.
Температура теж є в кольорознавстві — це температура білого кольору. В кельвінах. Ота сама, яку на моніторі виставляють. Без неї технічно не можна, оскільки відносно неї всі інші кольори визначаються. І фішка в тому, що вибір температури дає теплий білий, нейтральний білий або ж холодний білий. З відповідними наслідками для всіх інших кольорів, виставлених по цифрах. Так що не треба плутати тепле/нейтральне/холодне з температурою.
Ууууу. Ціла лекція! 1. З приводу власної фантазії — не зрозумів, де вона? 2. З приводу заборони інтуїцій кольорів — ні, не забороняю. Просто пояснюю, що те саме, що вони розглядали з точки зору образотворчого мистецтва, будемо розглядати з точки зору фізики та інформатики.
Просто питання, як на мене, варте кількох абзаців.
1. Фантазія. Я мав на увазі, що Ви довільно трактуєте "теплість" і "холодність" кольорів — принаймні, не стандартним чином, оскільки прив’язалися до температури (тим більше, до цельсіїв). І Ваш аргумент про «колір температурою, скажімо, +100C» я зрозумів як твердження про те, що метафора теплих і холодних кольорів на практиці не працює (і, думаю, студенти сприймають так само). Але останнє невірно: метафора працює прекрасно.
2. Якщо з точки зору фізики, то Ви все одно вводите студентів в оману, оскільки теплість, холодність і нейтральність (її теж не можна забувати) — це характеристики, похідні від поняття теплоти, а не температури. Температура — чисто технічне термодинамічне поняття, введене винятково для внутрішніх термодинамічних потреб і таке, що до інтуїцій, пов’язаних з теплотою, не зобов’язане мати жодного стосунку. Саме тому воно і не в’яжеться з цими інтуїціями: нуль температури — не в нейтральній області, лазери мають від’ємну температуру...
1. Я не трактую. Просто цим пояснюю, що поняття кольору ми розглянемо не з того боку, як його сприймає людина (теплий, холодний, нейтральний), а так, як ЕОМ кодує у своїй пам’яті — ну і далі розповідь про палітри RGB, CMYK, HSB, Lab — вони цих асоціацій не відображають. А прохання назвати колір із певною температурою — напевне то такий невеликий жарт. 2. >скільки теплість, холодність і нейтральність (її теж не можна забувати) — це характеристики, похідні від поняття теплоти А ось тут поясніть детальніше, бажано із посиланнями. Бо для мене поняття теплоти завжди стояло поруч із енергією тіла та джоулями. Якраз воно із термодинаміки. А щодо "теплості" та "холодності" кольорів з точки зору фізики — дивіться діаграму справа сторінки, власне це я і мав на увазі. (не подумайте, що я бідним студентам фізику штовхаю, просто невеликий міжпредметний зв’язок)
>Чисте протиставлення: будемо міркувати не в термінах «тепле–холодне», а в цифрах CMYK Це таке-ж протиставлення, як полярна система координат vs декартова. >Буде випромінювання певної частоти Тааак. Прогрес. А що буде, якщо випромінювання певною частоти (яке, як ми вже вияснили, залежить від температури і може бути "теплішим" і "холоднішим") потрапить на сітківку ока?
>> Це таке-ж протиставлення, як полярна система координат vs декартова.
Ви викручуєтеся. Почитайте свій коментар, з якого почалася розмова. Там ідеться про те, що "тепле" і "холодне" — лише асоціації, від яких треба відійти. Полярні ж і декартові координати взаємоперетворювані, і нормальні підручники/посібники при дослідженні важливих функцій дають два їхні аналітичні вирази: для декартової і для полярної систем координат. Ви ж спершу взагалі заперечували застосовність "теплоти" і "холодності". Ще й сплутали теплоту з температурою.
>> Тааак. Прогрес. А що буде, якщо випромінювання певною частоти (яке, як ми вже вияснили, залежить від температури і може бути "теплішим" і "холоднішим") потрапить на сітківку ока?
Буде наукова фантастика: в природі АЧТ не існує. Що далі?
>>Там ідеться про те, що "тепле" і "холодне" — лише асоціації, від яких треба відійти. Угу. Відійти на певний час, але не відмовитися назавжди. >>Буде наукова фантастика: в природі АЧТ не існує. Що далі? В моєму запитання про АЧТ ні слова, лише за випромінювання. Електромагнітне. Воно то, сподіваюся, існує. Так от, що буде, якщо випромінювання певної частоти потрапить на сітківку?
>>Угу. Відійти на певний час, але не відмовитися назавжди.
Сподіватимемося. З початкових коментарів це було неочевидно. Хоча, для чого від них "відходити", я все одно не розумію.
>>В моєму запитання про АЧТ ні слова
Та що Ви кажете? А вище під № 2 після слова «серйозно» і знаку питання всього на 5 коментарів раніше даного?
Я так дивлюся, відбувається плавна підміна теми. І все ж відповім на останнє питання: виникнуть електричні імпульси, які підуть в мозок. І оскільки сітківка є фільтром, збудованим за принципом RGB, аналізатор оброблятиме картинку в цій моделі. Яке це має відношення до теплоти/холодності?
>виникнуть електричні імпульси, які підуть в мозок. Якщо поступово нагрівати тіло (реальне — АЧТ вилізло лише тому, що діаграма була в статті про нього), то як змінюватиметься колір світіння тіла?
Питання некоректне. Більшість предметів, з якими людина має справу, не будуть світитися взагалі: дерево-волокнисті речовини загоряться, вода випарується, камінь в загальних умовах не вдастся розігріти до потрібної температури. Людина з досвіду знає про світіння від жару лише металів. Там діапазон кольорів: білий—жовтий—оранжевий. ТЕПЛІ кольори.
О. Воно! Додамо перед білим іще синій. І вийде кольорова діаграма, що в статті про АЧТ. Так, в доменній печі до синього світіння не розігрівають, такі температури доступні лише лабораторно. Іще вони є на поверхні деяких зірок. Самі холодні — червоні (є ще бордово-коричневі, але їх в оптичному діапазоні, по моєму, і не спостерігають), тепліші — жовті (Сонце — жовта зоря), ще тепліші — білі, а самі гарячі — сині. Чому так? Бо колір світіння залежить від температури тіла, що випромінює. Ось вам "холодніші" і "тепліші" кольори. Це я, про між іншим, згадую студентам. Але я ніяк не скасовую/забороняю того, що вони вивчають на кольорознавстві, чи де там вони то учать.
Це називається: підміна понять. Між відносною холодністю та відностною гарячістю зірок з одного боку і холодністю та теплістю видимих кольорів з другого боку немає ніякого зв’язку. Ні логічного, ні фізичного. От я й кажу: фантазія.
>>Це називається: підміна понять. Підміна понять передбачає скасування старого, чи не так? >>Між відносною холодністю та відностною гарячістю зірок з одного боку і холодністю та теплістю видимих кольорів з другого боку немає ніякого зв’язку. Ні логічного, ні фізичного. Є і ви його самі назвали.
Підміна понять — це коли одне поняття в розмові тихенько підміняють на друге, схоже за назвою, але яке не стосується справи. І не треба вигадувати неіснуючих понять типу "скасування старого" — чого старого, до речі? Я спеціально виділив сплутані поняття кольором, а також типи об’єктів, до яких вони застосовуються.
>>Є і ви його самі назвали.
Підкажіть хоча б першу букву. А то у мене уяви не вистачає знайти назву звя’зку між А і Б у фразі «Між А і Б немає ніякого зв’язку».
Та я, по моєму, уже чітко пояснив, що колір світіння тіла (зірки — приклад, що реально існує, але це можуть бути не тільки вони) залежить від його температури. І, навіть, є закон Релея-Джинса (це не моя фантазія), в якому пов’язані температура та частота випромінювання (тобто колір). І поясніть мені, чому я не можу взяти цей закон за основу поділу кольорів на теплі та холодні? >>А то у мене уяви не вистачає знайти назву звя’зку між А і Б у фразі «Між А і Б немає ніякого зв’язку». Це, часом, не софістика?
Ключові слова: «по-моєму». Як видно, Ви таки просто не знаєте і не розумієте, що таке теплі і холодні кольори (що вже само по собі дивовижно). Важко сказати, це наслідок якогось дефекта сприйняття чи надцінна ідея, але, так чи інакше, вся розмова була марною. Ви не хочете навіть взнати — з Вас достатньо власної дилетантської теорії, яка до реальності не має ніякого відношення.
>>Ключові слова: «по-моєму» Схоже, ви тільки їх прочитали взяли до уваги. >>достатньо власної дилетантської теорії Ви, таки, не відповіли на моє запитання — чому не можна використати вищеназвані мною фізичні закони для умовного поділу кольорів на теплі та холодні?Що називають художники холодними та теплими кольорами — я знаю.
no subject
Date: 2011-06-25 15:36 (UTC)no subject
Date: 2011-06-25 15:41 (UTC)no subject
Date: 2011-06-25 19:05 (UTC)no subject
Date: 2011-06-25 19:16 (UTC)no subject
Date: 2011-06-26 19:47 (UTC)Почну з логіки. Поняття «тепле» і «холодне» є якісними, а «тепліше» і «холодніше» — відносними, відтак і ті, і другі фундаментальніші за кількісне, обчислювальне поняття температури. Відтак некоректно аргументувати властивостями останнього наявність чи відсутність перших.
Тепер про колір. Інтуїції холодних і теплих/гарячих кольорів властиві людській психіці, Ви їх ніякими аргументами не забороните. Якщо є така проблема, що у Вас особисто ці інтуїції не працюють, то це не треба перекладати на інших, тим більше в навчальному процесі.
Також ці інтуїції не просто природні психологічно, але потрібні з мистецької точки зору, оскільки вони є складниками поняття кольорової гами, яка sine qua non для мистецтва, дизайну і ергономіки.
Температура теж є в кольорознавстві — це температура білого кольору. В кельвінах. Ота сама, яку на моніторі виставляють. Без неї технічно не можна, оскільки відносно неї всі інші кольори визначаються. І фішка в тому, що вибір температури дає теплий білий, нейтральний білий або ж холодний білий. З відповідними наслідками для всіх інших кольорів, виставлених по цифрах. Так що не треба плутати тепле/нейтральне/холодне з температурою.
no subject
Date: 2011-06-26 20:49 (UTC)1. З приводу власної фантазії — не зрозумів, де вона?
2. З приводу заборони інтуїцій кольорів — ні, не забороняю. Просто пояснюю, що те саме, що вони розглядали з точки зору образотворчого мистецтва, будемо розглядати з точки зору фізики та інформатики.
no subject
Date: 2011-07-01 19:48 (UTC)1. Фантазія. Я мав на увазі, що Ви довільно трактуєте "теплість" і "холодність" кольорів — принаймні, не стандартним чином, оскільки прив’язалися до температури (тим більше, до цельсіїв). І Ваш аргумент про «колір температурою, скажімо, +100C» я зрозумів як твердження про те, що метафора теплих і холодних кольорів на практиці не працює (і, думаю, студенти сприймають так само). Але останнє невірно: метафора працює прекрасно.
2. Якщо з точки зору фізики, то Ви все одно вводите студентів в оману, оскільки теплість, холодність і нейтральність (її теж не можна забувати) — це характеристики, похідні від поняття теплоти, а не температури. Температура — чисто технічне термодинамічне поняття, введене винятково для внутрішніх термодинамічних потреб і таке, що до інтуїцій, пов’язаних з теплотою, не зобов’язане мати жодного стосунку. Саме тому воно і не в’яжеться з цими інтуїціями: нуль температури — не в нейтральній області, лазери мають від’ємну температуру...
no subject
Date: 2011-07-01 20:17 (UTC)2.
>скільки теплість, холодність і нейтральність (її теж не можна забувати) — це характеристики, похідні від поняття теплоти
А ось тут поясніть детальніше, бажано із посиланнями. Бо для мене поняття теплоти завжди стояло поруч із енергією тіла та джоулями. Якраз воно із термодинаміки. А щодо "теплості" та "холодності" кольорів з точки зору фізики — дивіться діаграму справа сторінки, власне це я і мав на увазі. (не подумайте, що я бідним студентам фізику штовхаю, просто невеликий міжпредметний зв’язок)
краще пізно, ніж ніколи
Date: 2011-07-16 19:07 (UTC)2. От я й кажу: фантазія. Адже це посилання характеризує абсолютно чорні тіла, а не довжини хвиль, тобто кольори.
Re: краще пізно, ніж ніколи
Date: 2011-07-16 19:26 (UTC)2. Серйозно? А що буде, якщо нагріти АЧТ до температур, вказаних на тій діаграмі?
Re: краще пізно, ніж ніколи
Date: 2011-07-19 18:07 (UTC)2. Буде випромінювання певної частоти. І цей факт характеризує АЧТ, і не характеризує відповідну частоту випромінювання. Ніяк не характеризує.
Re: краще пізно, ніж ніколи
Date: 2011-07-20 17:30 (UTC)Це таке-ж протиставлення, як полярна система координат vs декартова.
>Буде випромінювання певної частоти
Тааак. Прогрес. А що буде, якщо випромінювання певною частоти (яке, як ми вже вияснили, залежить від температури і може бути "теплішим" і "холоднішим") потрапить на сітківку ока?
Re: краще пізно, ніж ніколи
Date: 2011-07-23 14:27 (UTC)Ви викручуєтеся. Почитайте свій коментар, з якого почалася розмова. Там ідеться про те, що "тепле" і "холодне" — лише асоціації, від яких треба відійти. Полярні ж і декартові координати взаємоперетворювані, і нормальні підручники/посібники при дослідженні важливих функцій дають два їхні аналітичні вирази: для декартової і для полярної систем координат. Ви ж спершу взагалі заперечували застосовність "теплоти" і "холодності". Ще й сплутали теплоту з температурою.
>> Тааак. Прогрес. А що буде, якщо випромінювання певною частоти (яке, як ми вже вияснили, залежить від температури і може бути "теплішим" і "холоднішим") потрапить на сітківку ока?
Буде наукова фантастика: в природі АЧТ не існує. Що далі?
Re: краще пізно, ніж ніколи
Date: 2011-07-23 19:26 (UTC)Угу. Відійти на певний час, але не відмовитися назавжди.
>>Буде наукова фантастика: в природі АЧТ не існує. Що далі?
В моєму запитання про АЧТ ні слова, лише за випромінювання. Електромагнітне. Воно то, сподіваюся, існує. Так от, що буде, якщо випромінювання певної частоти потрапить на сітківку?
Re: краще пізно, ніж ніколи
Date: 2011-08-01 19:19 (UTC)Сподіватимемося. З початкових коментарів це було неочевидно. Хоча, для чого від них "відходити", я все одно не розумію.
>>В моєму запитання про АЧТ ні слова
Та що Ви кажете? А вище під № 2 після слова «серйозно» і знаку питання всього на 5 коментарів раніше даного?
Я так дивлюся, відбувається плавна підміна теми. І все ж відповім на останнє питання: виникнуть електричні імпульси, які підуть в мозок. І оскільки сітківка є фільтром, збудованим за принципом RGB, аналізатор оброблятиме картинку в цій моделі. Яке це має відношення до теплоти/холодності?
Re: краще пізно, ніж ніколи
Date: 2011-08-01 19:35 (UTC)Якщо поступово нагрівати тіло (реальне — АЧТ вилізло лише тому, що діаграма була в статті про нього), то як змінюватиметься колір світіння тіла?
Re: краще пізно, ніж ніколи
Date: 2011-08-03 21:26 (UTC)І я досі не розумію, до чого Ви ведете.
Re: краще пізно, ніж ніколи
Date: 2011-08-03 22:35 (UTC)Re: краще пізно, ніж ніколи
Date: 2011-08-04 21:21 (UTC)Re: краще пізно, ніж ніколи
Date: 2011-08-05 12:38 (UTC)Підміна понять передбачає скасування старого, чи не так?
>>Між відносною холодністю та відностною гарячістю зірок з одного боку і холодністю та теплістю видимих кольорів з другого боку немає ніякого зв’язку. Ні логічного, ні фізичного.
Є і ви його самі назвали.
Re: краще пізно, ніж ніколи
Date: 2011-08-09 20:24 (UTC)Підміна понять — це коли одне поняття в розмові тихенько підміняють на друге, схоже за назвою, але яке не стосується справи. І не треба вигадувати неіснуючих понять типу "скасування старого" — чого старого, до речі? Я спеціально виділив сплутані поняття кольором, а також типи об’єктів, до яких вони застосовуються.
>>Є і ви його самі назвали.
Підкажіть хоча б першу букву. А то у мене уяви не вистачає знайти назву звя’зку між А і Б у фразі «Між А і Б немає ніякого зв’язку».
Re: краще пізно, ніж ніколи
Date: 2011-08-09 21:56 (UTC)>>А то у мене уяви не вистачає знайти назву звя’зку між А і Б у фразі «Між А і Б немає ніякого зв’язку».
Це, часом, не софістика?
Re: краще пізно, ніж ніколи
Date: 2011-08-21 20:39 (UTC)Re: краще пізно, ніж ніколи
Date: 2011-08-21 20:48 (UTC)Схоже, ви тільки їх
прочиталивзяли до уваги.>>достатньо власної дилетантської теорії
Ви, таки, не відповіли на моє запитання — чому не можна використати вищеназвані мною фізичні закони для умовного поділу кольорів на теплі та холодні?Що називають художники холодними та теплими кольорами — я знаю.
вибрав один пункт
Date: 2011-08-28 21:37 (UTC)no subject
Date: 2011-07-01 19:59 (UTC)