| Нєт, все-таки Природу я люблю, i родiну, берьозку i рябiну Люблю я куст ракiти над рiкой. |
| Павлік Морозов. Епічна трагедія. |
Вчора я годував з руки горобця. Точніше горобчиху. Ні, не домашню — звичайну дику птаху, надибану на природі. Молоді птахи цього року, я дивлюся, людей зовсім не бояться. Деякі ворони — птахи загалом дуже обережні — спокійно собі п’ють з калюж, коли мимо них поволеньки чвалають гомо сапієнси. А тут і горобці знахабніли.
Підлітає вона, значицця, сідає поряд і дивиться так, ніби просить. Довелося відщипнути шматочок хлібини і дати. Вона хапає просто з пальців, в бік його трохи кидає, і там з землі вже їсть. Потім підбігає ближче — стриб, стриб — і знову просить. Власне, я сидів на рівні землі, тож вона саме підбігала, а не підлітала. Виявилася, правда, чи то тупуватою, чи що, але великі шматки, коли забирала з руки, просто кидала вбік і замість клювати прибігала знову просити. Доводилося підбирати їх — нічого, панімаєш, харчами розкидатися — і давати їй їх знову. За другим разом дане горобчиха здзьобувала вже повністю, до крихти. Згодом полетіла геть, але ще кілька разів прилітала випрошувати.
Отримав я з цього годування масу задоволення. Тепер точно знаю, що відчував Янукович, коли Мєдвєд у нього цукерку з рук взяв.
Отаке на світі буває. В самому центрі Києва. А ви кажете, дід Панас...
P.S. Який із пропонованих ЖЖ настроїв найкраще відповідає поняттю "фаломорфував"?
no subject
Date: 2010-05-20 22:20 (UTC)Зате одного разу врятувала життя горобцю - до зграйки горобців, що дзьобали якесь лайно, тихенько кралась кішка, і коли вона вже приготувалась стрибнути, я раптово дала їй копняка, вона втратила рівновагу і промазала, а горобці миттєво розлетілись.
no subject
Date: 2010-05-20 22:24 (UTC)no subject
Date: 2010-05-21 04:26 (UTC)no subject
Date: 2010-05-21 20:14 (UTC)А настрій? Думаю, shocked.
no subject
Date: 2010-05-22 09:15 (UTC)Пляшка бренді-коли чи джин-тоніку надихала на цікаві досліди, незалежно від статі. Як каже народна мудрість, "без бухла не вытащишь и дятла из дупла" :)