Ураїнський талібан
9 December 2013 01:47![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
diogenisДєдушко Лєнін фсьо. Згідно з радянською міфологією, йому доводилося зустрічатися з пічником і дітьми. Але не з вандалами. Тому вандали прийшли до його пам’ятника в цю неділю, 8 грудня, скинули пам’ятник з постамента за допомогою троса і почали розбивати кувалдою та розбирати на фетиші. У захваті й із поросячим вереском.
Здійснено акт вандалізму. Це очевидно. Але протестувати ніхто не буде, оскільки почуття у нормальних людей двоїсті. З одного боку, пам’ятник Леніну слід було демонтувати вже давно. Не місце в Україні пам’ятникам, поставленим терористам, тоталітаристам і просто мерзотникам. Та й указ від минулого президента залишився відповідний. Але, з другого боку, демонтувати слід цивілізовано та офіційно — а не нищити юрбою. Бо чим це відрізняється від знищення талібами в Афганістані статуй будд або пошкодження християнами в Єгипті статуй фараонів?
Цивілізовані й культурні люди з пам’ятниками не воюють. І взагалі, злоби не мають, тому на предметах її не виміщають. Тож коли Ігор Мірошниченко заявив, що пам’ятник зносили члени ВО «Свобода», він тим самим позиціонував свою партію як український талібан. Власне, я й не сумнівався.
Але є ще один момент, найбільш сумний. Всякий пам’ятник є твором мистецтва. Даний конкретний пам’ятник Леніну є твором вартісним, має (даруйте, мав) суттєву мистецьку цінність. Його обов’язково слід було зберегти, перенісши — та все одно куди: хоч в пропонований музей тоталітаризму, хоч просто в двір якого-небудь мистецького арсеналу. Знищення даного пам’ятника є, ще раз повторю, актом вандалізму. Актом, здійсненим людьми, для яких політика й (їхня) ідеологія понад усе, а мистецтво й вищі прояви культури — порожній звук.
Фігура пам’ятника пошкоджена вже необоротно і реставрації не підлягає. На один мистецький твір у світі стало менше. Зате злісних приматів не поменшало.
Фото і відео дебошу див. у Білозерської і в Другого.
Здійснено акт вандалізму. Це очевидно. Але протестувати ніхто не буде, оскільки почуття у нормальних людей двоїсті. З одного боку, пам’ятник Леніну слід було демонтувати вже давно. Не місце в Україні пам’ятникам, поставленим терористам, тоталітаристам і просто мерзотникам. Та й указ від минулого президента залишився відповідний. Але, з другого боку, демонтувати слід цивілізовано та офіційно — а не нищити юрбою. Бо чим це відрізняється від знищення талібами в Афганістані статуй будд або пошкодження християнами в Єгипті статуй фараонів?
Цивілізовані й культурні люди з пам’ятниками не воюють. І взагалі, злоби не мають, тому на предметах її не виміщають. Тож коли Ігор Мірошниченко заявив, що пам’ятник зносили члени ВО «Свобода», він тим самим позиціонував свою партію як український талібан. Власне, я й не сумнівався.
Але є ще один момент, найбільш сумний. Всякий пам’ятник є твором мистецтва. Даний конкретний пам’ятник Леніну є твором вартісним, має (даруйте, мав) суттєву мистецьку цінність. Його обов’язково слід було зберегти, перенісши — та все одно куди: хоч в пропонований музей тоталітаризму, хоч просто в двір якого-небудь мистецького арсеналу. Знищення даного пам’ятника є, ще раз повторю, актом вандалізму. Актом, здійсненим людьми, для яких політика й (їхня) ідеологія понад усе, а мистецтво й вищі прояви культури — порожній звук.
Фігура пам’ятника пошкоджена вже необоротно і реставрації не підлягає. На один мистецький твір у світі стало менше. Зате злісних приматів не поменшало.
Фото і відео дебошу див. у Білозерської і в Другого.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2014-06-01 13:38 (UTC)Тоді — могла і мала зносити влада. Влада була комуняцька (Кравчук, Кучма, Плющ, Ткаченко etc.) і зносити ніяк не хотіла.
Тепер — дозрів народ. І почав сам валяти. Не чекаючи, доки влада почухається.