![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
diogenisДобрався я оце нарешті до виставки реставрованих музейних експонатів "Відроджені шедеври з музейних скарбниць України", яка розміщена в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві. І висітиме там до 15 серпня.
Ну що тут сказати? Здорово. Виставлено найрізноманітніші мистецькі речі: художні твори (олія, акварель, туш-перо etc.; без ікон не обійшлося), посуд (глина, порцеляна), ужиткові предмети (можна порівняти китайські, французькі та російські віяла XIX ст.), меблі (раджу придивитися до інкрустованого смальтою круглого столика), одяг, документи (грамоти, книжки) і навіть прапори (козацькі корогви і радянські поробки). Можна подивитися, в якій касі зберігали монети скупі поляки XVIII ст., і які фартухи носили масони (до речі, ніхто не знає, для чого масонам фартухи? яке вариво вони в них готували для світової закуліси?). Все це речі, які були порвані і побиті, але завдяки реставраторам тепер виглядають цілими, як ніби й не було нічого.
Що найбільше сподобалося:
Ну й ще там багато всього, аж до давньоруського намиста включно, причому до кожної речі додаються стенди із фото оригіналу до і під час реставрації з коментарями. А окрема зала завішана цілком стендами, на яких зафоткано і пояснено, які грибки водяться в музеях, і як з ними боротися. На жаль, нормально все подивитися не дали кляті працівниці музею, які почали мене підганяти (я там один був відвідувач) ще за 40 хвилин до закриття. А воно, коли смикають, вже не в кайф все розглядати. Кози мічурінські. Словом, думаю ще повернутися і додивитися все як слід. Що і всім у Києві сущим рекомендую.
Ну що тут сказати? Здорово. Виставлено найрізноманітніші мистецькі речі: художні твори (олія, акварель, туш-перо etc.; без ікон не обійшлося), посуд (глина, порцеляна), ужиткові предмети (можна порівняти китайські, французькі та російські віяла XIX ст.), меблі (раджу придивитися до інкрустованого смальтою круглого столика), одяг, документи (грамоти, книжки) і навіть прапори (козацькі корогви і радянські поробки). Можна подивитися, в якій касі зберігали монети скупі поляки XVIII ст., і які фартухи носили масони (до речі, ніхто не знає, для чого масонам фартухи? яке вариво вони в них готували для світової закуліси?). Все це речі, які були порвані і побиті, але завдяки реставраторам тепер виглядають цілими, як ніби й не було нічого.
Що найбільше сподобалося:
- Здоровенна робота тушшю Шишкіна "Пасіка". Шишкін, безумовно, — монстр!
- Всім відома аральська акварель Шевченка "Пожежа в степу". Зроблена шедеврально, притому на паршивому папері; можна тільки зняти капелюха. Все життя мріяв побачити оригінал; і ось, мрія ідіота здійснилася.
- Малесенький "Портрет узбека" (чи туркмена? забув) роботи Верещагіна. Не знав, що Верещагін міг дати джазу і в малих розмірах. Якби ще реставратор не зідрав забагато лаку в деяких місцях — аж до полотна...
- Китайські різьблені вази. В різьбленні до китайців ніхто не дотягує.
- Мідні ґудзики на козацькій куртці незрозумілого мені крою.
Ну й ще там багато всього, аж до давньоруського намиста включно, причому до кожної речі додаються стенди із фото оригіналу до і під час реставрації з коментарями. А окрема зала завішана цілком стендами, на яких зафоткано і пояснено, які грибки водяться в музеях, і як з ними боротися. На жаль, нормально все подивитися не дали кляті працівниці музею, які почали мене підганяти (я там один був відвідувач) ще за 40 хвилин до закриття. А воно, коли смикають, вже не в кайф все розглядати. Кози мічурінські. Словом, думаю ще повернутися і додивитися все як слід. Що і всім у Києві сущим рекомендую.
