![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
diogenis
В совку чиновникам носили в якості хабаря цукерки. В 90-х ситуація змінилася: на часі стали крупні грошові суми в зелених купюрах. В Міносвіти України перші крупні хабарі принесли, як стверджують компетентні люди, представники всім відомої фірми IBM. А за ними швиденько прибігли й Microsoft-и. В результаті, вже років так із дев'ять міністерство та його важливий структурний підрозділ — Державний департамент інтелектуальної власності — регулярно підгодовуються останньою з названих фірм. І за подачки ревно оберігають монополію M$ на українському ІТ-ринку, заодно всіма можливими способами гальмуючи розвиток галузі.
Уряди змінюються, а політика оплаченого вилизування сраки M$ — ні. Ось і зараз маємо чергову ганьбу. Як повідомляється на сайті кабміну, "Кабінет Міністрів України домовився з компанією “Майкрософт Україна” про поглиблення співпраці в сфері розвитку інформаційних технологій та захисту інформації." Практично це означає, що 20 травня цього року Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство освіти і науки України та Державна служба спеціального зв’язку і захисту інформації підписали меморандуми з компанією “Майкрософт Україна”.
Найбільш невинний меморандум підписано Держспецзв'язку: в ньому Microsoft-и обіцяють, що "Майкрософт Україна докладе зусиль щодо надання можливості Держспецзв’язку взяти участь в Програмі урядової безпеки (Майкрософт Корпорейшн)", якою (програмою) передбачається доступ до перегляду джерельних текстів деяких програмних продуктів M$. Саме так: не нададуть ці самі тексти, а "докладуть зусиль щодо надання можливості взяти участь". Який вишуканий пиздець, любі друзі™, — вам не здається? Все це пафосно і нахабно називається "Програма державної безпеки". Хтось мені пояснить, до чого тут безпека, якщо:
1) фахівці Держспецзв'язку не мають право виправляти помилки в коді, навіть якщо вони їх знайдуть і
2) українська сторона не може сама компілювати потрібні програми, а тому ідентичність показаних джерельних текстів і проданих бінарників нічим не гарантується?
Меморандум, підписаний Міносвіти, радує своїм словоблуддям. Коли міністром був недоносок Ніколаєнко, він підписав угоду, в якій зобов'язувався купити десь зо 300 000 примірників Вінди і Охвіса за цінами, які вкаже M$. Оскільки з бюджету йому на таку хуйню грошей ніхто не дав, M$ щось там навіть лементували про порушення і суди. Тепер же, бачачи, що бабла не буде, вони просто обіцяють надати матеріали і вчителів (про ціну мовчать). Словом, дитячі ігри.
А ось меморандум, підписаний МВС, не радує зовсім. Він складається з пунктів, сам зміст яких примушує засумніватися в притомності й психічному здоров'ї його підписантів з українського боку. Зокрема, там є такі пункти:
1.Провести семінари з метою обміну досвідом та методиками виявлення, розкриття та розслідування злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, сексуальною експлуатацією дітей, яка здійснюється з використанням всесвітньої інформаційної системи Інтернет та/або інформаційних технологій.
2.Розробити спільні методичні рекомендації для оперативних працівників та слідчих з розкриття та розслідування злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми та сексуальною експлуатацією дітей, яка здійснюється з використанням всесвітньої інформаційної системи Інтернет та/або інформаційних технологій.
3.Розглянути питання можливості надання технічної допомоги оперативним підрозділам Міністерства внутрішніх справ України, що здійснюють боротьбу зі злочинністю вищезазначеного характеру.
Скажіть на милість, з якого це часу комерційна структура, яка займається продажем ліцензій на комп'ютерні програми, набула фаховості в питаннях торгівлі людьми та сексуальної експлуатації дітей? Та ще й такої, щоб давати рекомендації МВС? За кого M$ мали своїх візаві? За повних дебілів? Схоже, вони не помилилися. А саме ідіотське тут те, що фразу про співпрацю в області запобігання переліченим злочинам якийсь придурок записав у виступ Тимошенко, і вона її, якщо вірити сайту кабміну, озвучила! Приїхали.
Підгледів на LOU. І дивуюся їхньому спокою. Три крупні держустанови і прем'єр-міністр за компанію прямим текстом кажуть і пишуть, що їм начхати на тендерне законодавство, і тому вони будуть співпрацювати з ким захочуть (читай: хто відкат першим заплатив), — а народ щось там про здоровий глузд та жлобство щодо бюджетних грошей теревенить...
І все ж таки, як і раніше, я вважаю, що вищі керівники не винні. Вони нічого не шарять в дані галузі, і обробити їх на будь-чию користь дуже легко. Особливо якщо організація, яка є найвищим експертом, — Держдеп інтелектуальної власності — наскрізь куплена Microsoft-ами і послідовно генерує тільки вигідні останнім матеріали. Я — за люстрацію. Тільки починати треба не з міфічних кучмістів, а з Держдепу. Вигнати всіх нахуй і клеймо "хабарник" у кожного на лобі випалити. Щоб жодна бюджетна організація на роботу не взяла.
Уряди змінюються, а політика оплаченого вилизування сраки M$ — ні. Ось і зараз маємо чергову ганьбу. Як повідомляється на сайті кабміну, "Кабінет Міністрів України домовився з компанією “Майкрософт Україна” про поглиблення співпраці в сфері розвитку інформаційних технологій та захисту інформації." Практично це означає, що 20 травня цього року Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство освіти і науки України та Державна служба спеціального зв’язку і захисту інформації підписали меморандуми з компанією “Майкрософт Україна”.
Найбільш невинний меморандум підписано Держспецзв'язку: в ньому Microsoft-и обіцяють, що "Майкрософт Україна докладе зусиль щодо надання можливості Держспецзв’язку взяти участь в Програмі урядової безпеки (Майкрософт Корпорейшн)", якою (програмою) передбачається доступ до перегляду джерельних текстів деяких програмних продуктів M$. Саме так: не нададуть ці самі тексти, а "докладуть зусиль щодо надання можливості взяти участь". Який вишуканий пиздець, любі друзі™, — вам не здається? Все це пафосно і нахабно називається "Програма державної безпеки". Хтось мені пояснить, до чого тут безпека, якщо:
1) фахівці Держспецзв'язку не мають право виправляти помилки в коді, навіть якщо вони їх знайдуть і
2) українська сторона не може сама компілювати потрібні програми, а тому ідентичність показаних джерельних текстів і проданих бінарників нічим не гарантується?
Меморандум, підписаний Міносвіти, радує своїм словоблуддям. Коли міністром був недоносок Ніколаєнко, він підписав угоду, в якій зобов'язувався купити десь зо 300 000 примірників Вінди і Охвіса за цінами, які вкаже M$. Оскільки з бюджету йому на таку хуйню грошей ніхто не дав, M$ щось там навіть лементували про порушення і суди. Тепер же, бачачи, що бабла не буде, вони просто обіцяють надати матеріали і вчителів (про ціну мовчать). Словом, дитячі ігри.
А ось меморандум, підписаний МВС, не радує зовсім. Він складається з пунктів, сам зміст яких примушує засумніватися в притомності й психічному здоров'ї його підписантів з українського боку. Зокрема, там є такі пункти:
1.Провести семінари з метою обміну досвідом та методиками виявлення, розкриття та розслідування злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, сексуальною експлуатацією дітей, яка здійснюється з використанням всесвітньої інформаційної системи Інтернет та/або інформаційних технологій.
2.Розробити спільні методичні рекомендації для оперативних працівників та слідчих з розкриття та розслідування злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми та сексуальною експлуатацією дітей, яка здійснюється з використанням всесвітньої інформаційної системи Інтернет та/або інформаційних технологій.
3.Розглянути питання можливості надання технічної допомоги оперативним підрозділам Міністерства внутрішніх справ України, що здійснюють боротьбу зі злочинністю вищезазначеного характеру.
Скажіть на милість, з якого це часу комерційна структура, яка займається продажем ліцензій на комп'ютерні програми, набула фаховості в питаннях торгівлі людьми та сексуальної експлуатації дітей? Та ще й такої, щоб давати рекомендації МВС? За кого M$ мали своїх візаві? За повних дебілів? Схоже, вони не помилилися. А саме ідіотське тут те, що фразу про співпрацю в області запобігання переліченим злочинам якийсь придурок записав у виступ Тимошенко, і вона її, якщо вірити сайту кабміну, озвучила! Приїхали.
Підгледів на LOU. І дивуюся їхньому спокою. Три крупні держустанови і прем'єр-міністр за компанію прямим текстом кажуть і пишуть, що їм начхати на тендерне законодавство, і тому вони будуть співпрацювати з ким захочуть (читай: хто відкат першим заплатив), — а народ щось там про здоровий глузд та жлобство щодо бюджетних грошей теревенить...
І все ж таки, як і раніше, я вважаю, що вищі керівники не винні. Вони нічого не шарять в дані галузі, і обробити їх на будь-чию користь дуже легко. Особливо якщо організація, яка є найвищим експертом, — Держдеп інтелектуальної власності — наскрізь куплена Microsoft-ами і послідовно генерує тільки вигідні останнім матеріали. Я — за люстрацію. Тільки починати треба не з міфічних кучмістів, а з Держдепу. Вигнати всіх нахуй і клеймо "хабарник" у кожного на лобі випалити. Щоб жодна бюджетна організація на роботу не взяла.
Точніше, кам'яна ІТ-доба
Date: 2008-05-23 18:34 (UTC)1) Комп'ютерні програми відіграють в економіці все більшу і більшу роль. Статус основних економічних процесів непомітно, але незворотно переходить від процесів виробництва до процесів управління. А останні все більше комп'ютеризуються і стають мережевими, що змінює їх якісно і в рази збільшує ефективність. Економіка індустріальна поступово перетворюється на економіку інформаційну. Вже зараз ринок програм та пов'язаних з ними послуг зростає набагато швидше, ніж будь-які інші ринки. А це тільки початок. Попри оптимістичні заяви, інформаційна доба ще не настала, вона тільки насувається. Але в цьому столітті вона настане.
2) При будь-якій економіці: аграрній, індустіальній, інформаційній — закони конкуренції працюють однаково. От тільки рівень компетентності та поріг входження весь час зростають. Країна, яка вчасно не розвиватиме у себе ринок інформаційних технологій (ІТ), приречена годувати фахівців чужих країн — як нині той, хто не має якогось виробництва, годує закордонних виробників.
А тепер
погляньте на Дарвіназвернемося до Microsoft та українських реалій. Проблема в тому, що M$, історично отримавши на ринку настільних програм монополію, намагається штучно утримати ринок в рамках обмеженої групи своїх власних продуктів. І в цьому одразу стільки негативів, що важко й порахувати:(а) Приватні особи можуть обирати собі програми як хочуть. Але навчальний процес в державі має будуватися так, щоб учні і студенти отримували знання про стандарти і технології, а не про одну реалізацію двох (зі ста) технологій десятирічної давності, які давно не використовуються. У нас же, як і в багатьох інших країнах, де M$ купують урядових експертів, відбувається саме останнє. Якщо ж викладач на місці намагається розробити нормальну учбову програму, йому в якості комісії присилають чиюсь наманікюрену доцю, яка зарубує все на корені, бо "таких слов не паніма" (я пишу не абстрактно, є приклади). Таким чином, навіть за спеціальностями "інформаційні технології", "інформатика", "програмування" та ін. готуються профнепридатні люди. Які, крім усього іншого, виносять з такого навчання відразу до вивчення всього нового. А ринок програмних технологій та методів, нагадаю, постійно змінюється.
(б) Утримується монополія кількох виробників, що ставить всю країну в залежність від них. Користувачі програм — а ними є не тільки студенти, які купують "піратські" диски, але й серйозні організації типу банків, торгівельних мереж, готелів і т. д., які потрібні їм програми купують дуже задорого — так ось користувачі, один раз присівши, як на голку, на продукти монополіста, вже не можуть надалі обирати: ні скільки платити за програму (альтернативи не пускають на ринок), ні коли її змінити (вихід випусків контролює виробник-монополіст), ні які технології обирати (продукти монополістів завжди жорстко зав'язані на конкретні технології).
(в) Гроші за розробку та підтримку тупо йдуть в країну, з якої походить виробник-монополіст (Microsoft із США, 1C з Росії), а власний ринок не розвивається, бо гроші тупо йдуть... (див. початок речення). А гроші великі, і з роками їхня кількість лише зростатиме.
(г) В плані безпеки системи монополістів практично беззахисні. Монополісти не показують код, але існують прості методи його розбору. Монополісти залучають доволі обмежену кількість тестерів (бо їм же гроші платити треба), в той час як кількість крекерів у світі, які копаються в їхньому коді, на кілька порядків більша. В результаті, як показала практика, будь-який студент-програміст може завалити на кілька діб всю мережу кількох основних телеканалів США (кілька років тому було), захопити маршрутизатор Cisco в будь-якій мережі і т. д. Засоби захисту не допомагають, бо їх пише обмежена кількість людей, а кількість крекерів... (див. вище). При цьому монополісти не зацікавлені в розголошенні дірок в безпеці з маркетингових міркувань, що ставить їхніх клієнтів у особливо беззахисне становище.
Точніше, кам'яна ІТ-доба - 2
Date: 2008-05-23 19:01 (UTC)(д) Ще раз: M$ намагають впарити нам морально застарілі продукти (власне, зараз їх всього кілька: WindowsXP, MSOfficeXP (урізаний, без Access), Access окремо). Але біда ще й у тому, що вони застарілі навіть за їхніми власними мірками: WindowsXP минулого року була знята з виробництва, а її підтрика завершена. Зараз, через провал продаж Вісти, вони відродили продажі ХРюшки і подовжили підтримку. Саме її зобов'язувався купити в захмарних кількостях Ніколаєнко. Коротше, нам намагаються продавати старий мотлох, при чому монопольно.
(е) Ставка на M$ убиває конкуренцію на ринку. Якщо якийсь вуз вимагає присилати їм тези на конференцію у форматі .doc — це ще півбіди: можна підготувати відповідний файл у Kword-i, Abiword-i, OpenOffice Writer-i; а от коли податкова директивно вимагає подачу звітності в конкретній програмі (з неопублікованим форматом), яка працює тільки у вікнах, або коли Нацбанк відмовляється підтримувати системи платежів під інші операційки, крім M$-івських (скандал минулого року) — то це вже велике зло. Виходить, що держава примушує платити гроші конкретному вказаному нею продавцю. Чим вбиває внутрішній ринок програм. А з ринком вбиваються й ідеї та технології: з цього моменту їх можна буде вивчати тільки по закордонних джерелах. Тим самим,
(є) вбивається ціла науково-технічна дослідницька галузь, яка породжує відповідний ринок.
(ж) Реально є дешевші, гнучкіші і надійніші альтернативи. Але це окрема і довга тема.