| I want to conquer the world give all the idiots a brand new religion Bad Religion. I Want To Conquer The World. |
І Вінду, і Лінукс я не переставляв вже більш ніж три роки. Крутяться собі нормально. От тільки якщо у віндячому світі за цей час нічого не змінилося, то Лінукс я регулярно оновлюю, тому він завжди в актуальному стані. Багато чого в ньому приємного, такого, що потім тихо матюкаєшся, перевантажившись у Найдружелюбнішу_ОС™. Скажімо, у Лінуксі апостроф однією клавішею набирається, а не комбінацією. Pdf-файли я переглядаю прямо в менеджері файлів, просто клацаючи на них; текст із них копіюю звичайним виділенням. В архіви заходжу так само і можу по каталогах всередині архіву ходити, файли прямо звідти відкривати, не розархівовуючи. Криво записане відео (особливо "рідні" майкрософтівські .wmv) тільки у Лінуксі MPlayer-ом гарантовано і подивишся.
А буфер! Він не один, а має історію, кількість кроків у якій налаштовується; копіювати в буфер ("кишеню") можна як з клавіатури за Ctrl+C, так і просто виділяючи текст мишкою; при цьому обидва ці методи копіювання працюють незалежно, тобто те, що пішло в буфер за Ctrl+C, дістається звідти за Ctrl+V, а те, що виділено мишкою, вставляється клацанням середньої кнопки мишки. У Вінді у мене тепер суцільна біда: виділяю мишкою текст, а потім ніяк не збагну, чого це він не вставляється, куди треба.
Словом, зручностей маса, і, поживши з ними, через деякий час взагалі не розумієш, як без них можна обходитися. Одна із таких колосальних зручностей — універсальний менеджер файлів, браузер і частково переглядач Konqueror. Кількість фішок у цієї програми неймовірна.
- показує preview для растрових зображень і деяких векторних, для текстів, html-, pdf-, ps-файлів і навіть для шрифтів;
- при наведенні мишкою на растрову картинку показує її збільшено і поряд її параметри;
- допускає інтеграцію інших програм, тому відкриває в своєму вікні файли купи форматів, про що я обмовився вже вище; в т. ч. можна слухати музику;
- має вкладки (tabs), як Firefox (не плутати із закладками, bookmarks); їх можна переміщати, відділяти в окремі вікна, задавати їм колір фону etc.;
- кожну вкладку можна розділити на будь-яку кількість панелей по горизонталі (як у Total/Windows Commander-i) або по вертикалі або і так, і так одночасно (це означає, що тягати файли можна в одному вікні, а не відкривати їх два чи більше, як змушені робити віндузятники);
- має особливу ліву панель (ховається як і у Firefox-і), для якої існує купа видів: в ній можна відкривати дерево каталогів з будь-яким коренем, мати доступ до під'єднаних пристроїв, закладок, RSS і ще багато чого;
- чудово працює як FTP-клієнт; я після п'яти років роботи з Konqueror-ом взагалі не розумію, навіщо потрібні спеціальні FTP-клієнти.
- гарно реалізована навігація з клавіатури (напр., Alt+Up — піднятися в каталог на рівень вище).

| Konqueror 3.5.7. Найлівіша панель: дерево каталогів Далі відкрито rtf-файл. Ще правіше каталог зі шрифтами. Жовтеньке превью належить фото з правої панелі. |
Таким чином, коли доводиться відкривати жалюгідний Explorer (Far-ом не завжди обійдешся), в голові крутиться лише питання "я що я тут роблю?" © реклама чіпсів.
Власне, до чого це я? А до того, що на rus-linux.net з'явилася оце дуже гарна стаття про Konqueror, з якої я, на свій подив, зміг дізнатися дещо нове про свою улюблену програму. Там картинок багато, прошу.
P.S. Одне тільки погано. Konqueror є частиною інтегрованого графічного середовища KDE. Скоро вийде його 4-та версія. І ось у ній в Konqueror-і не буде моєї улюбленої фішки: системної інформації за командою sysinfo:/
Сподіваюся, в найближчий рік у мене не буде нагальної потреби пересісти в KDE 4.
no subject
Date: 2007-12-11 20:52 (UTC)no subject
Date: 2007-12-12 16:03 (UTC)До речі-до речі :) В Лінуксі я апостроф набираю однією клавішею (власне, англ. "`"), бо тут нормальні розкладки клавіатури. При роботі у Вінді я вічно спершу тисну цю клавішу, і тільки тоді згадую, що тут все не так просто.
До речі-до речі :)
Date: 2007-12-12 16:38 (UTC)Re: До речі-до речі :)
Date: 2007-12-12 21:15 (UTC)