Братья-мєдвєди, або в цирку книжки не читають

[diogenis]

Почитав на dirty.ru бризкання слиною кацапчегів і хохлів-підкацапчегів про те, що голодомору не було, і що це політична реклама Ющенка. Уже вкотре спостерігаю феномен, якому не можу надивуватися: чомусь тупі люблять звинувачувати в тупості інших, параноїки незмінно шукають психічні відхилення у тих, хто їм заперечує, стопроцентно всі зазомбовані звинувачують в зазомбованості всіх інших, при чому в кожному другому своєму твердженні; нарешті, всі раби звинувачують вільних в наявності ознак рабської поведінки, а жителі країн, де планомірно душиться свобода слова і домінує примітивна пропаганда, в основному зайняті викриванням пропаганди і пошуками свідчень придушення свободи слова у вільних країнах. Цікавий такий феномен.

От бризкання слиною вже зовсім нецікаве. Як і гарячий ентузіазм і холуйська поведінка мікроцефалів із "васточних ригіонав" на кацапських форумах, на яких прийнято матюкати "хахлов" (тобто, їх же) всіма засобами "вєлікава і маґучева", і ще й погрожувати їм всім разом як представникам країни і нації. По-моєму, це якась пасивна педерастія.

Між тим можемо поздоровити кацапчегів із справжньою диверсією: найбільш крупній публічній бібліотеці Москви — "Лєнінці" — вже приготували і затвердили скорий триндець. І навіть, знущаючись, вже нагородили погромників (див. ост. аб.).

Comments

[muzyka-sniv.livejournal.com]

Думаю, це все та сама радянська показуха - лише в нових історичних умовах. У нас те саме загалом

[diogenis.livejournal.com]

Це перехід на західні стандарти. "Бєссмислєнний і бєспащадний". У нас цей мрак теж в різних галузях просовують. З Жахом чекаємо "оболонського" процесу і кредитно-бальної системи освіти, яка цю освіту доб'є.

А лєнінку жалко. Там фонди дуже гарні. Поки. В "самой чітающєй странє міра" розтягнуть і пошматують посторінково "в два счьота". А ті примірники, які хоч трохи пошкодять, спишуть нафіг. Масово. А потім спишуть цілі фонди, щоб звільнити місце у фондах для західної друкованої пропаганди, або щоб сховище взагалі перепрофілювати. Он бібліотеку Інституту філософії списали і викинули без розмов в один момент: щоб було куди пустити чергових орендаторів.

Сумно. Тим більше, що до Києва більшість цих книжок ніколи не присилали: тільки в Москві тримали.