Лох-даун

На вихідних почув в магазині, як комусь замість вже звичного «гарного вечора» побажали «гарного локдауну». Автор цього побажання був так ним задоволений, що іржав, акі конь.

Але не всім весело. Як, приміром, тим торговцям у Миколаєві, які навіть мєнтів прогнали, коли ті прийшли закривати ринок. Мене самого дістає цей маразм, коли півмагазина заліплено стрічками, бо зебільний кабмін постановив, що купувати можна тільки продовольчі товари й побутову хімію. А все інше, хай воно навіть лежить на сусідніх полицях, — вже не можна. Не знаю, як викручуються великі мережі, де всі полиці доступні; мабуть, хабарями, бо в менших магазинах половина полиць обплетені стрічками, а товари з них не продаються.

З цього приводу у мене народилася наступна картинка з підписом:

У клоунів — і карантин клоунський, і лох-даун замість локдауну. І що найбільш невеселе — це спостерігати у коментарях на різних ресурсах гавкіт зєлєбобіків, які досі вважають, що все норм (або, принаймні, краще, ніж було до зеленявих). А казали, країна дурнів — це десь далеко, у казці.