Ностальгічненьке 9 травня

Дєнь пабєди удалсЯ. Не знаю, як там було в Масквє і на офіціозі в Києві, бо не стежив. Зате я прогулявся парково-відпочинковими зонами стольного граду і зі здивуванням зафіксував явище, якого не спостерігав вже ледь не з радянських часів. Явище расєйської, а відтак радянської йоги. Виглядає расєйська йога ось так:

Або ось так:

Watch on YouTube

Даруйте, не було фотопарата, тому беру випадкові приклади з інтернету.

Може здатися, що прийняття такої вишуканої асани потребує багатолітніх тренувальних практик. І почасти це справді так. Хоча, по суті своїй відповідна техніка дуже проста: сідаєте на лавочку (бажано на сонечку і без головного убору, але насправді це не принципово), випиваєте пляшку горілки (бажано паленої і в одне рило, але, в принципі, можна — будь-якої і на двох) і розслабляєтеся. А далі фізіологія, біомеханіка і гравітація зроблять все за вас.

Стандартна поза при цьому, спостерігати яку я звик у граді Києві у 80-і роки минулого століття, — це відомий всім любителям фізкультури «мостик»: ноги й голова — на землі, а живіт вигнуто вгору. Тільки в расєйській йозі мостик виконують без рук, а за допомогою лавочки. Заодно можна і поспати, оскільки тіло при такому мостику особливо не напружується.

Давно я такого не бачив, ой як давно. В останній, правда, рік царювання Овоча чи близько того почали з’являтися сплячі п’яні на травичці. Схожі вони були завжди на приїжджих робітників, що шабаюють на ремонтах чи будівництві. І всі вони спали «по струнці» або «калачиком» і ніколи не в’язалися вузлом навколо паркового причандалля для сидіння. Тож, можливо, те, що я побачив на вєлікій дєнь пабєди — це «переселенці із зони АТО». Бо у нас на берегах Дніпра всі ці навики расєйської йоги давно вже — і, я сподіваюся, безповоротно — втрачені.

Власне, подивимося...