Поводир

Сходив собі в кіно на «Поводиря». Фільм мені сподобався, так що можу рекомендувати всім. Але, оскільки в тую бочку творці варива накидали хтозна скільки ложок дьогтю, то я побурчу і поматюкаюся. У ситуації, коли в країні кіно практично не знімається, кожен фільм має бути вилизаний так, щоб не зміг придратися ніхто і ні до чого. Щоб не тільки ляпів не було, але й нічого сумнівного взагалі.

А в «Поводирі» ляпів — маса. ( Шо, не вірите? )

Питається: як з такими бідами в багажі вдалося зняти, не зважаючи ні на що, гарний фільм? Та просто. Чудова гра акторів, чудовий оператор, чудові краєвиди, підібрані режисером. Витягнули фільм, коротше. До доволі прийнятного стану. Але режисеру все одно нєуд. Ібо, як я вже сказав, чим менше фільмів, тим більші вимоги до кожного з них.