З ким би сходити в розвідку?

"Дзеркало тижня" наваяло хуйову статтю "Держава на зв’язку" про конфлікт між норвезьким Теленором і російським "Альфа-груп" (істінно рассійскає слово "ґруп") всередині "Кучмостару". Стаття абсолютно неінформативна: всі (1) події і (2) оцінки подій, які в ній описуються, дані якимись натяками, так що абсолютно нічого не зрозуміло: про який конфлікт ідеться, коли почався, який зараз стан, як слід трактувати заяви Теленора (що таке "припинення співпраці"), що означають ті натяки на якісь політичні негаразди в майбутньому. Кароче повний інформаційний шум, а не стаття. А аффтар — Артем ВОЛЬСЬКИЙ — просто μαλαγα.

Єдина інформація, яку я зміг вивудити з цього fiction — це теза про існування в нашій рідній Неньці Служби зовніш­ньої розвідки. Ця новина мене зовсім не порадувала. Бо там, де є зовнішня розвідка, там є і внутрішня, тобто апарат стукачів. Хто не вкурює, прошу читати на цю тему статтю всім відомого Суворова (Різуна) "Почему в Америке нет внешней разведки?". Закрадається підозра, що пробзділось щось у датському князівстві. Можна було б спробувати пояснити це совковістю авторів такої назви — та ось біда: діяльність Служби зовніш­ньої розвідки востаннє врегульована відповідним законом, що має підпис "Президент України В. ЮЩЕНКО. м. Київ. 1 грудня 2005 року". На цей момент, здавалося б, всі військові, а з ними і президент, мали б давно мати в пам'яті і в свідомості всю ту інфу, яку Суворов у вищезгаданій статті пояснює на пальцях. Від західних колег. Але чомусь не зважили, службу не перейменували. Може, щоб не було плутанини?

Щось мене на паранойю понесло. Може, хто-небуть щось втішне скаже. Наприклад, що у нас немає внутрішньої розвідки, бо вона була розформована хх х-ня хххх року і функції її не передавалися іншим службам... А то якось незатишно.