Надьожна-маладьожна

[diogenis]

Цьоготижневим довбойобам я хотів видати чуперадло вже давно. Бо реально дратують своїм гівнокреативом. Але якось руки не доходили. Та й останнім часом деякі інші номінанти підібралися. Але тепер настав і час наступних персонажів.

Багато хто, мабуть, бачив у київському метрополітені соціальну рекламу «Гусь в метро», де в жартівливій формі пояснюються правила поведніки, безпеки, а заодно й хорошого тону, актуальні, коли ви перебуваєте в метро. І от все ніби нічого, якби не суржик в самій задумці, назві — а отже скрізь по цих роликах.

Їхній персонаж, бачте, називається по-кацапському: «гусь». Не «гусак», як мало б бути, а «гусь».

Пояснюю. Спеціально для недоумків із київського метрополітену, рекламної агенції, яка цю хуйню «проштовхнула», а також «авторитетного українського рекламного конкурсу ADC * UA Awards» (про який я вперше чую, але нехай, і на якому проект «Гусь в метро» отримав один з трьох головних призів).

Рекламні площі метрополітену — це публічний простір. А соціальна реклама має виховне призначення. Тому в ній недопущенними є будь-які елементи, протилежні і конфліктні до виховної складової — такі, як суржик, лайка, «низький» (пролетарський, блатний, рагульський) стиль мовлення і викладу, ненормативна лексика, а також пропаганда тупості та грубої і/або егоцентричної поведінки.

Недопущенні абсолютно. Це вам не інтернетик із соцмережами, в яких ви може хоч фотки гівна кожен день викладати. У публічному просторі при масовій трансляції, яку мимовільні глядачі не замовляли, — не можна таке розміщувати. Категорично. Відповідно, ваш суржиковий «гусь» — це показник вашої дикунської культури і розумової відсталості. За що й отримуєте чуперадло. А оскільки приклалися до цієї ганьби купа народу (вони думали, що це їхня хвилина слави), то список довбойобів цього тижня буде довгим. Ось таким:

Надія Кушнір (Надьожна)
Наталка Макогон, радник начальника КП «Київський метрополітен»
Олександр Берегуляк, бренд-менеджер
Едуард Ахрамович, продюсер
група компаній Art Nation
рекламний конкурс ADC * UA Awards
проект соціальної реклами «Гусь в метро»
Суржик в соціальній рекламі
II тиждень грудня 2018 року

Список пролетарів від «культури, бля» (© не моє) взято звідсіля. Там же сказано про отриману цим йобаним стидом нагороду. Дизайнерів, які це все робили, я у список не включаю, бо вони права голосу не мали, а лише виконували замовлення. А ось авторку «гуся» Надьожну включаю. Бо вона мала б увімкнути мізки, зібрати в закутках свідомості залишки культури і запротестувати, пояснивиши, що сміхуєчки у мордокнижечці — це одне, а публічна трансляція в громадському транспорті — це вже зовсім інше, і в цьому іншому є вимоги до культурного рівня розміщуваного матеріалу. Оскільки ні мізків, ні культури у гражданки художніци не виявилося, то чуперадло вона отримує нарівні з усіма іншими переліченими вище фізичиними та юридичними пиками.

Comments

[atejist]

Ооооо, за Київський метрополітен у подібних преміальних списках я теж давно готовий голосувати! :)
Правда, в мене найяскравіше враження залишив креатив приблизно десятилітньої давнини. Тоді адмістрація метрополітену звернула увагу, що загальний рух поїздів сповільнюється довгою стоянкою на платформах. І за вказівкою якогось феєричного довбойоба чергові по станціях під час кожної зупинки почали кричати в гучномовець: "Шановні пасажири, прискорьте висадку та посадку! Не затримуйте поїзд!" Ефект неважко спрогнозувати навіть людині, котра в метро жодного разу не була: пасажири на платформі, замість розступатися й давати вільний вихід із вагону, негайно кидалися на штурм дверей і там завзято штовхалися з тими пасажирами, котрі намагалися вийти з вагону. Висадка-посадка розтягувалась удвічі, машиністи закривали двері прямо на руках-ногах-шиях пасажирів, загальна атмосфера ненависті й агресії була співставною лише з магазинними чергами в кінці 80-их.

Здається, за правила поведінки, безпеки і хорошого тону в метро досі відповідають ті самі люди.

[diogenis]

Радянська бюрократична, ще й воєнізована організація, якою є наш метропролітен — вона така.

Але тут я б більше уваги приділив тим рекламникам, які цей суржик в метро принесли. Не самі ж там попросили. Тут явно прибігли з заманливою пропозицією. Тому їх я затасував у список, і чупердало сьогодні видається цілій кодлі.

[atejist]

Ну так, рекламники й метрополітен знайшли одне одного і цілком гармонійно злилися.