Переважна більшість асоціацій, які у мене викликає Трамп, добре описується цитатою з Подерв’янського (опускаю зайвий проміжний текст):
| Поліна Йосипівна. Ви нє чіталі статтю Ганцмахера “На порогє разума”? Пєрєц Моісєєвіч. Я шо-то слишал, ето про пріручену акулу, она єст з рюмочкі яйца. Кстаті, господа, ви знаєте -до сіх пор ніхто не знає, хто в акули мужчіна, а хто женщіна. [...] Поліна Йосипівна. Прєдставьтє, нє вгадалі, ето про обізяну. Обізяна впєрвиє заговоріла… Вєнєдікт Абрамовіч. Ха… І что же, мєня інтєрєсуєт, ваша обізяна могла б такоє сказать? Поліна Йосипівна. Прєдставьтє, всєго одну фразу. Она сказала: “Шо, піздюкі, доігралісь?”. Вєнєдікт Абрамовіч. Ха! Ето іщо ні о чьом нє говоріт. Она может рефлекторно проізводіть звук. (Позичено звідсіля). |
Особливо мене напружує версія про рефлекторність. Ви коли-небудь бачили мавпу з ядерною гранатою? Тепер побачите.
no subject
Date: 2016-11-11 21:00 (UTC)no subject
Date: 2016-11-16 18:52 (UTC)І ще тут є нюанс ©
Бо рашка не може спрямовувати глобальні процеси у світі, хоча й постійно намагається. А США — цілком може і реально спрямовує. Тому ідіот в керівництві такої країни — це дуже небезпечно. Дуже.
A propos, немає в рашці давно ніякої ядерної зброї: якщо ті ракети взагалі ще злітають, то являють собою радіологічну, а не ядерну зброю, оскільки терміни придатності боєзарядів у них давно сплили навіть з урахуванням закладеного запасу строку.