Жуків острів
5 July 2007 02:19Довелося мені на цих вихідних побувати на Жуковому острові. Хто не знає, то це така місцина на півдні Києва біля Дніпра. Складається з лук, озер і невеликих лісів. Озера і затоки часом всі в рясці:

Луки оточують діброви та мішані ліси з окремими дубами:

Луки цвітуть, і квіти неймовірно гарно пахнуть, але на фото це не передаси:

Трапляється й таке:

Треба сказати, що вибрався я на Жуків, власне, не ради цієї краси (бо зовсім не уявляв, як воно там все виглядає), а заради довоєнного сталінського військового тунелю, який мав проходити під Дніпром. Конструкція виявилася справді грандіозною. Ось це один бік найкраще збереженої ділянки (для масштабу є й людина; даруйте за пересвітлене фото, але я в фотографії ламер):

а ось це:

інший кінець цієї ж ділянки (там, на відчуття, із півкілометра довжини є).
Сама конструкція викликає повагу вже з огляду на самі свої розміри (бачите людей вдалині?):

Але головне — всюди життя:

Та, власне, що я вам розказуватиму: поїдьте туди самі та подивіться. Незабутні враження гарантовано. Правда, сам тунель, якщо кому цікаво, досить непросто знайти. Треба, доки сам не забув, як ми йшли, зводити друзів.

Луки оточують діброви та мішані ліси з окремими дубами:

Луки цвітуть, і квіти неймовірно гарно пахнуть, але на фото це не передаси:

Трапляється й таке:

Треба сказати, що вибрався я на Жуків, власне, не ради цієї краси (бо зовсім не уявляв, як воно там все виглядає), а заради довоєнного сталінського військового тунелю, який мав проходити під Дніпром. Конструкція виявилася справді грандіозною. Ось це один бік найкраще збереженої ділянки (для масштабу є й людина; даруйте за пересвітлене фото, але я в фотографії ламер):

а ось це:

інший кінець цієї ж ділянки (там, на відчуття, із півкілометра довжини є).
Сама конструкція викликає повагу вже з огляду на самі свої розміри (бачите людей вдалині?):

Але головне — всюди життя:

Та, власне, що я вам розказуватиму: поїдьте туди самі та подивіться. Незабутні враження гарантовано. Правда, сам тунель, якщо кому цікаво, досить непросто знайти. Треба, доки сам не забув, як ми йшли, зводити друзів.