Перший у світі комп'ютер, як відомо, створили в США в 1946 р. під керівництвом Я. фон Ноймана. Щоправда його, винахідника самого принципа роботи комп'ютера, запросили зовсім не розробляти прототип, а керувати побудовою вже затвердженого проекта, виконаного іншими авторами. Покликали слідкувати, чи правильно пиляють лобзиком. Маразм, коротше. І вилився цей маразм у те, що розробка виявилася тупиковою, так що після її запуску довелося все починати з нуля: модифікації робити було безглуздо. В результаті америкосів обігнали спершу бритиші в 1949 р., а там і совок не забарився (1951 р.).
При чому творець першого радянського компа С. Лєбєдєв виявився розумнішим за всіх буржуїв разом узятих, бо перший свій комп МЭСМ спроектував як спрощений варіант значно потужнішої машини — БЭСМ. І навіть не вважав МЭСМ повноцінною машиною, а тільки робочою моделлю, — хоча ця "робоча модель" мала параметри, не гірші за параметри наявних на заході двох компів і годилася для промислового впровадження. Що й сталося. А коли вийшла БЭСМ, то для неї аналогів певний час не було взагалі.
Мені завжди було цікаво, як це Лєбєдєва занесло в Київ, де МЭСМ і була зроблена. І оце зараз вийшов на сайт московського Інституту точної механіки і обчислювальної техніки, а на ньому на спогад академіка М. Лаврєнтьєва, який, виявляється, сприяв появі Лєбєдєва в Києві. Пише Лаврєньєв, що це він "зісватав" Лєбєдєва О. Богомольцю (в Москві в цей час було більше противників, аніж прихильників, ЕОМ як таких). А вже Богомолець дав Лєбєдєву (створити з нуля?) Електротехнічний інститут, в якому все і відбулося. Жаль, швидко військові повірили в ЕОМ і забрали Лєбєдєва в Москву. До нас, правда, скоро приїхав Глушков, но фсьо же...
Кароче, я не про те. Я про те, що Богомолець (про якого гадська педівікія не знає взагалі) таки шарив. Аж зауважать можно старичка.
Не все, правда, і тут зрозуміло.
1) педівікія (вона ж ківіпедія) пише, що концепцію комп'ютера фон Нойман виголосив у 1946 р., хоча я ніби читав про 1941-ий.
2) Лаврєнтьєв пише, що МЭСМ запрацювала у 1947 р. Я читав про 1951 рік, а ківіпедія пише про 1950-й. Барррдак.
І ще кумедно, що Інститут точної механіки і обчислювальної техніки створювався під механічні арифмометри і аналогові диференціальні аналізатори. Будівники пірамід, панімаєш.
Чтиво:
Академик М.А. Лаврентьев: «Опыты жизни. 50 лет в науке»
Педівікія: Електронна обчислювальна машина
При чому творець першого радянського компа С. Лєбєдєв виявився розумнішим за всіх буржуїв разом узятих, бо перший свій комп МЭСМ спроектував як спрощений варіант значно потужнішої машини — БЭСМ. І навіть не вважав МЭСМ повноцінною машиною, а тільки робочою моделлю, — хоча ця "робоча модель" мала параметри, не гірші за параметри наявних на заході двох компів і годилася для промислового впровадження. Що й сталося. А коли вийшла БЭСМ, то для неї аналогів певний час не було взагалі.
Мені завжди було цікаво, як це Лєбєдєва занесло в Київ, де МЭСМ і була зроблена. І оце зараз вийшов на сайт московського Інституту точної механіки і обчислювальної техніки, а на ньому на спогад академіка М. Лаврєнтьєва, який, виявляється, сприяв появі Лєбєдєва в Києві. Пише Лаврєньєв, що це він "зісватав" Лєбєдєва О. Богомольцю (в Москві в цей час було більше противників, аніж прихильників, ЕОМ як таких). А вже Богомолець дав Лєбєдєву (створити з нуля?) Електротехнічний інститут, в якому все і відбулося. Жаль, швидко військові повірили в ЕОМ і забрали Лєбєдєва в Москву. До нас, правда, скоро приїхав Глушков, но фсьо же...
Кароче, я не про те. Я про те, що Богомолець (про якого гадська педівікія не знає взагалі) таки шарив. Аж зауважать можно старичка.
Не все, правда, і тут зрозуміло.
1) педівікія (вона ж ківіпедія) пише, що концепцію комп'ютера фон Нойман виголосив у 1946 р., хоча я ніби читав про 1941-ий.
2) Лаврєнтьєв пише, що МЭСМ запрацювала у 1947 р. Я читав про 1951 рік, а ківіпедія пише про 1950-й. Барррдак.
І ще кумедно, що Інститут точної механіки і обчислювальної техніки створювався під механічні арифмометри і аналогові диференціальні аналізатори. Будівники пірамід, панімаєш.
Чтиво:
Академик М.А. Лаврентьев: «Опыты жизни. 50 лет в науке»
Педівікія: Електронна обчислювальна машина