diogenis

Пізнувато, але все ж. Була оце в середу передачка по радіо, "20 хвилин з Володимиром Яворівським" називається. Вона була присвячена книзі якогось японця про Донбас. Типу чувак здорово покопав архіви і описав, що було в Данєцкам ригіонє за царя, а що за совєтов. Приклади, правда, частково зовсім і не з Донбасу, а з Луганська. Ну то таке, не суть важливо. Основна кора міститься в уривку, який Яворівський з невідомих нікому причин вибрав з усієї книги, щоб прочитати. Окрім всього іншого цікавого там говорилося про те, що росіяни жили окремо від представників інших національностей в особливих робітничих містечках і районах міст, та яскраво оповідалося про напружені стосунки між різнонаціональними районами та поселеннями, які (стосунки) ледь не щоденно виливалися в масові бійки.

І ось тут наш японець написав (а перекладачі переклали, а Вовчик Яворівський зачитав) таке, що я ледь під стіл не сповз. Цитую по пам'яті:

"Українці були зазвичай сильніші. П'ятеро українців могли побити до 25 росіян. Коли на вихідні в українця був гарний настрій, він ішов в робітничі селища бити кацапів".

Всім бажаю гарного настрою на вихідні.

Історічєськая справка. Бійки стінка на стінку — специфічна народна розвага росіян; вони любили зійтися село на село, і якщо у кого в результаті хоч один зуб не вибили, ніс не розквасили — забава для нього не вдалася. Це епічеське дійство нє ~~устиділся~~ побоялся снять Нікіта Міхалков в ізвєсном блогбастерє "Цирюльскій сібірнік". Схоже, аналогів у світі, принаймні близькому до України, таке проведення часу просто немає; і до появи росіян на Луганщині і в Донбасі нічого такого там не знали. Судячи ж із наведеного переказу, ситуація нагадує анекдот, за яким панк битися любить, але не вміє.

P.S. Книжка типу видана в "Основах". Назву й автора не пам'ятаю. Может бить, Вовчик проста правакатар?