Expand Cut Tags

No cut tags
diogenis: (Діоген)

Хотів оце було роздати всім браткам по чуперадлам. Точніше, одному братку-номінанту на довбойоба тижня. Але ситуація, схоже, починає змінюватися на краще, тож із чуперадлом почекаю.

Суть історії така. Компанія Гнусмас (яка, якщо прочитати задом наперед, називатиметься Samsung) робить, крім усього іншого, монітори. І почала вона робити монітори увігнуті. Або, кажучи агліцькою, — криволінійні (curved). На вчорашньо-сьогоднішній виставці електроніки (CEE) на Нивках у Києві їх якраз можна було пороздивлятися.

І ось, з якогось дива буратіни, які роблять для гнусмасів переклади на українську, переклали «curved» стосовно моніторів як «вигнуті» (це є в друкованих рекламних матеріалах компанії, і досі на офіційному сайті). Тобто, переклали протилежним чином до потрібного. Найсмішніше тут те, що при цьому свої «вигнуті» монітори компанія (цілком справедливо) протиставляє як моніторам плоским, так і старим справді вигнутим:

Samsung Curved Monitors


Кіно і німці. До цього можна ще додати, що агліцький язик грає з гнусмасами (ось просто зараз!) ще один злий жарт: вони там це слово вживають також і в значенні «криволінійний»:

Дослідження психологів показали, що люди віддають перевагу вигнутим лініям замість прямих і кутів. Споглядання вигнутих частин об'єкта викликає ефект розслаблення в нашому мозку, подібно до приємного почуття, яке ми переживаємо при перегляді прекрасних витворів мистецтва.

Словом, облажалися перекладачі навіть не одноразово, а двічі на одну й ту саму тему. Але чуперадло поки що не дам, оскільки гнусмасам хтось вже, схоже, видав піндюлів, і вони на сайті в розділі з моніторами почали правильно писати: «увігнутий». Правда, це поки лише кілька позицій, а більша частина написів — з обома помилками. Але поки просто поспостерігаємо: раптом усі помилки виправлять?

diogenis: (Діоген)

Кілька тижнів не доходили руки оголосити чергового лузер-переможця в моїй чудовій номінації, але воно того варте навіть із запізненням.

Історія. У спільноту [livejournal.com profile] ua_mova звернувся ЖЖист [livejournal.com profile] bayantheone з жалями на те, «що немає в українській еквівалента російського слова "ужесточить", при тому, що існує еквівалентний корінь "жорстк".» І попитав, чи ніхто не може шуканий еквівалент запропонувати. У відповідь наткнувся на всяке, включно з тупняком і хамством.

І на пропозицію. ЖЖист [livejournal.com profile] harnack, проявивши величезну вумність, запропонував, якщо так вже треба калькувати (його величність добрі, тож дозволяють), то застосувати неологізм «ужорсткішити», ібо:

«І. - 1. гірший-гіршати + по-гіршати 2. погіршити + погіршувати ("у-худшать") - то за аналогією і саме правило калькування дало би:

ІІ. - 1. жорсткіший-жорсткішати + по-жорсткішати і 2. по-жорсткішити + по-жорсткішувати»

Ось за цю чудову, сповнену такого пафосного ідіотизму філологічну новацію ми й оголошуємо громадянина [livejournal.com profile] harnack-а довбойом тижня. Ми б цього, може, й не зробили — ляпнути дурницю може кожен — якби громадянин [livejournal.com profile] harnack, допустивши такий ляп, не послав громадянина [livejournal.com profile] bayantheone в словник, як тільки той спробував щось заперечити.

Снобам на олівець: перш ніж когось кудись посилати, варто спершу самому туди навідатися і вияснити, як воно там. А там воно ось як: Етимологічний словник, т. 1, с. 517 насиченим чорним по білому роз’яснює, що «-ш-» у слові «гірший» — це, на хвилиночку, не суфікс зміни стану (як, вочевидь, вирішив з якогось дива [livejournal.com profile] harnack), а пра- і старослов’янський суфікс жіночого роду. У чоловічому роді було «горий», у жіночому «горьши». Ще там є вказівка на те, що «гіршити» — це, в тому числі, варіант «гіршати» — неперехідного дієслова, що намагався (на жаль, безрезультатно) довести до відома [livejournal.com profile] harnack[livejournal.com profile] bayantheone.

Так що тупняк із намаганням приліпити до цього суфікса конструкцію «-и-ти» і оголосити це формою перехідного дієслова — це просто тупняк. Ну, добре, якось там у віках форма «гіршити» разом із префіксом «по-» набула значення перехідного дієслова. Винятки в мові всякі бувають. Але спроба поширити цей виняток на випадкове слово і надати йому статусу прецедента — це вже занадто.

Жаль, [livejournal.com profile] bayantheone не послухався і у словник не «сходив», а тому повірив [livejournal.com profile] harnack-у і прийняв його ідіотський неологізм. А от не слід вірити кожному самозванцю, який розкидається розумними словами іноземного походження. Бо це не ознака компетентності. За цим що завгодно може ховатися.

Ітого:


ЖЖист [livejournal.com profile] harnack
Неграмотний словотвір з претензією на аналіз
IIІ тиждень березня 2015 року




P. S. Проблема з відсутністю аналогів до слів типу «усугублять» та «ужесточать» є, і вона об’єктивна. Але якщо з першим нічого не поробиш, то в другому випадку особисто я завжди кажу: «ужорстчувати» (звучить це приблизно як «ужорщувати»). Немилозвучно, зате цілком зрозуміло без жодних пояснень. І філологічно коректно.

diogenis: (Діоген)

Ой, як давно я не чув слова «каоліція»! А слова «каоліційний» не чув взагалі ніколи. І ось, мене просвітили. Вчора в телеящик заліз Задовий, вибачте, Садовий і розказував там про щось «каоліційне» в наступній Верховній Раді. І ось за це буратіно деякі підуть голосувати...

За встановленою традцією, присуджуємо Андрію Задовому, даруйте, Садовому ганебне звання каоліційного довбойобика. І готуємося (вже, заздалегідь) до його фірмового словоблуддя ні про що з трибуни майбутньої ВР. Рагулі повертаються (як хто пам’ятає ВР у 90-і)...

diogenis: (Діоген)
Мало того, що холодно, так ще нова напасть: на Хрещатик повернувся гітараст, який влітку більше місяця кожен вечір виспівував один і той самий репертуар, чим остопиздів всім навколо просто-таки неймовірно. Коли ж він вже захрипне?..

Репертуар у нього майже повністю — руССкій рок, але є й винятки. Зокрема, він обов’язково виконує «Вону» Чубая. І в другому куплеті старанно виводить: «...розбіжимося по русифікованим містам».

Русифіковані міста, як бачимо, таки русифіковані.
diogenis: (Діоген)
Скажіть мені, люди добрі, звідки беруться оці мутанти, які замість правильних вітань «добрий ранок», «добрий день» і «добрий вечір» кажуть: «доброго ранку» і «доброго дня» («доброго вечора» ще не чув)?

При чому я веду мову не про узкоязичних, які тільки в окремих випадках переходять на українську, а про питомо україномовних, котрі мали все дитинство не просто кожен день вживати правильні форми, але й їхні скорочені форми «добри́день» і, можливо, «добри́вечір» (про прощання «добра́ніч» я вже й не згадую). От що з ними, сцуко, сталося, коли вони виросли? Хто їх покусав?

При чому ж, продовжують ідіоти слухати колядку «Добрий вечір тобі, пане господарю...» кожного року...

Якщо загуглити, то вже на першій сторінці можна побачити лінки на купу покусаних. Особливі лулзи можна зловити, почитавши гілку на r2u.org.ua, де зібралися взагалі клінічні ідіоти, які не знають навіть, що таке класик української літератури.

У мене немає слів — тільки фейспалм:


І ще у мене мимоволі виникають два практичні питання: звідки ця пошесть пішла (тобто, хто послужив прикладом для наслідування), і скільки йоду щоденно треба прописати всім стражденним, щоб у них мізки (а з ними і язик) встали на місце?
diogenis: (Default)
Нарешті російські філологи чітко спромоглися сказати, як виникла російська мова, в результаті якого процесу, а отже, — й коли. І найбільш цінно, що озвучив ці дані такий крупний фахівець з історичної граматики та історичної фонології, як Андрій Залізняк.
узрѣти билинний сказъ )
diogenis: (Default)
Визначу-но я переможця в моїй чудовій номінації «довбойоб тижня». На жаль, сьогодні точного номінанта виявити важко, оскільки йдеться про рекламу.

А саме, в магазині мережі «АТБ» я почув рекламу якоїсь кави з невимовною і незапам’ятовною назвою, в якій герой зі слідами узкоязичності у вигляді оглушення приголосних в ненаголошених позиціях розмірковував, чи хвате йому грошей на каву. Після чого інший бадьорий голос рекламував каву, запевняючи, що на неї грошей завжди «хвате».

Бажаю всім, хто складав текст цієї реклами, затверджував ролик і розміщував його в «АТБ», щоб їх «хватило і не відпустило». І роздаю їм усім по чуперадлу, я не скупий:


Звукова реклама якоїсь кави
Мережа продуктових маназинів «АТБ»
жахливий суржик
V тиждень липня 2012 року



diogenis: (Default)
Я ото скіки живу, а досі нічого не знав про глокую куздру і пуськи бятиє. Аж дивно.

Весь цикл, де є пуськи.
diogenis: (Default)
Описати б маразм, з яким я сьогодні зіткнувся, так довго. Нема коли. Тому згадаю дрібницю. Ми сьогодні з [livejournal.com profile] bulavec-ем в чаті чатувалися, і по ходу розмови виник такий цікавий персонаж, як китаєць Ху Лінь. Це, приміром, коли задали вам питання типу «а хто це зробив/написав/відкрив?», а вам на це нічого відповісти окрім «а хто/хуй його зна, мені лінь гуглити». Так відповідати довго, тому можна коротко сказати: «це зробив китаєць Ху Лінь».

P.S. І ще насправді є таке чоловіче китайське ім’я, як Хуй. Так що може бути і Хуй Лінь.
diogenis: (Default)
Почитав сьогодні позавчорашній «Урядовий кур’єр», в якому Тігіпуца і якийсь інший державний діяч зєло розхвалюють новий закон про будівництво чи щось таке. Сильно просвітився. Не до стану будди, але на бодхісатву, мабуть, потягну.

Виявляється, серед будівель бувають техногенні. І відтепер їхня побудова контролюватиметься дещо інакше, аніж нетехногенних. Я від цього просто в захваті. Особливо тому, що згадав на хвилинку, що техногенний — це створений за допомогою людської техніки; техногенність як якість протиставляється біогенності (як утворенню в результаті природних біологічних процесів) та абіогенності (як утворенню внаслідок небіологічних природних процесів). От тепер поясніть мені, що ж це таке — нетехногенні будови: у нас вже з’явилися біогенні самозростаючі будівлі, як у зергів зі Старкрафта? Чи, може, нинішні урядовці натякають на абіогенного походження печери, в які скоро всім доведеться переселятися при такому мудрому керівництві?

І ще два зєло лєпі слова знають наші можновладці: «зонінг» і «зонінговий». Шоцезахєрня, спитаєте? Та все просто — це вони так називають зонування (або більш розгорнуто — зональне районування) та зональність (зональні відмінності, правила etc.)

Словом, шапіто як шапіто. Цікаво тільки, хто ж це такий прогресивний і грамотний в уряді документи готує? Бо якщо ці слівця є в самому тексті закону...
diogenis: (Default)
[livejournal.com profile] yaro75 прислав ось таке прекрасне, що не можу не зацитувати:


Щоб вивчити українські назви 12 мiсяцiв, потрiбно в Серпнi або Вересні взяти гарну дiвчину, повести її пiд Березень або Липень, покласти горілиць на Травень, взяти однією рукою за Грудень, а другою за Жовтень, встромити свiй Червень в її Квiтень i зробити такий Лютий Сiчень, щоб почався Листопад.


Побачено на "Домівці". Трохи поредаговано, ібо grammar nazi єсмь. Звиняйте, якщо баян.
diogenis: (Default)
Увага! Розшукуються довбойоби, які вирішили, що назву англомовного фільму слід перекладати з російської — ще й так, щоб готову російську афішу менше правити — і запиздячили в прокат ідіотський варіант "Кішки проти собак", маючи на увазі зовсім не спеціально котів-самиць, а котів взагалі.

До тих, хто знайде описаних ідіотів, маємо уклінне прохання: сповістити ідотам, що вони заслужили на перехідне звання "довбойоб тижня" і отримуть в якості відзнаки цього діла перехідне вузьколобе чуперадло:


Афіша фільму "Кішки проти собак: Помста Кітті Галор"
Невідомі "герої"
неграмотне формулювання назви фільму
ІII тиждень серпня 2010 року





P.S. Задовбало простирадло на весь фасад "України" з цим "шедевром".
diogenis: (Default)
На світі стало на одну мову менше. На Андаманських островах біля узбережжя Бірми/М’янми у віці 85 років померла Боа Ср, яка вже 40 років як була останнім носієм дуже древньої мови бо.


Андаманці, корінні жителі однойменних островів, належать до раси (?) негритосів і складають одну з найдревніших людських спільнот, оскільки прожили на згаданих островах в ізоляції значну частину людської історії (десятки тисяч років мінімум) і тому напевне майже не змінилися. Нині їх залишилося трохи більше 500 чоловік.

Індійці вже поспішили оголосити смерть Боа Ср великою культурною втратою а перед тим самі ж, падли, витіснили андаманців з їхньої землі. Бо — це вже друга з андаманських мов, що зникла буквально в останні три місяці.

Джерело.

P.S. А в УНІАНі працюють довбойоби, які не змогли правильно переказати новину з сайту BBC. Що ж після цього дивуватися, що у нас стільки виборців-янучар...
diogenis: (Default)
Вже тижні три-чотири не можу присудити заслужену перемогу в моїй чудовій піфосній номінації. Але країна далжна знаць. Ібо.

Отже, Його МиздобулістьTM Президент всія України Віктор Ющенко вирішив побалотуватися вдруге. На того самого президента. І найняв штаб передвиборчий. А у штабі тому працюють довбойоби, які не знають української мови. Тому затвердили отакий текст на плакати:


Мабуть, вчилися грамотії в Малих Піздюшанах чи десь поблизу. За що ми їм і вручаємо ганебне перехідне чуперадло. Всьому колективу:


Передвиборчий плакат Віктора Ющенка, 2009 рік
виборчий штаб Віктора Ющенка
помилка у відмінюваннні слова
ІV тиждень грудня 2009 року




У зв’язку з врученням звертаюся до президента–кандидата у президенти: Вікторе Андрійовичу, купіть всім своїм штабістам по примірнику книжечки Антоненка-Давидовича "Як ми говоримо" і примусьте її вивчити на пам’ять. Там якраз і про родовий відмінок множини іменників є. А то розказуєте, як за Україну вболіваєте, а тим часом від Вашого імені таку дурню пишуть. А воно ж відомо: які придворні в короля...
diogenis: (Default)
В коментарі до мого передостаннього допису анонім вказав, що книга Дж. Даймонда "Рушниці, мікроби і сталь" вийшла в українському перекладі і доступна як в продажу, так і (сканована) на гуглі. Я вже був зрадів, але, почитавши текст скану, був дуже розчарований. Переклад — середньої паршивості. За таке я гроші не платитиму. А перекладачу — і науковому редактору (от як зручно вмостився) — Тарасу Цимбалу можу порадити хіба сунути ноги в тазик, тазик-евтаназик. Який по ньому явно плаче: цей недоумок навіть заголовок книги не спромігся правильно перекласти (а далі там в тексті... ууу).

Ну скажіть мені, чому, чому у нас перекладачі наукової та філософської літератури не тільки нечисленні, але й такі ХУЙОВІ і ПРИПЕЗДЯНІ?! Блядська Данія: як були все останнє тисячоліття глухою культурною провінцією, так і лишаємося. Сумно, братіє українці.
diogenis: (Default)
Не дійшли лапи запостити на тижні, тому нате вам ночію тьомною у понідєльнічек. Гражданін [livejournal.com profile] slovomir, прєзрєв опєку отєчєства і цензури надобность, дозволяєт сєбє легкомисліє в слов вираженії. Що призводить часом до ось такого:


Нас це безпосередньо не стосується, а от росіяни можуть прочувствовать таксть.
Лінк.
diogenis: (Default)
Авторитет — штука непевна. Ось літературна норма спирається літературні джерела, перш за все — на писанину класиків. Спирається якось не аналітично, навіть тупувато. Бо у класиків можна надибати й відверту фігню, звідки постає питання, як до цієї фігні ставитися; на осмислення цієї проблеми філологами я поки не натрапляв.

Ось приклад. Трапляється у всяких поважних пісьмєнніків від Нечуя до Гончара таке дике слівце, як "торговельний". Звідки тут, питається, "о" взялося, якщо прикметник цей має бути утворений від іменника "торгівля", а ніякого чергування в такій ситуації бути не може за означенням? Хтось над цим задумувався? Ніхто. Тупо включили слівце у словники, і поїхало. Зараз звідусіль ця зараза звучить і світить писаним. І здогадатися, що утворений покруч від слівця "торговля", яке в літературну мову не потрапило, вже нікому. Вставили ідіотизм в норму, а нам тепер за наказом пана Пеже радій.

Причину я вбачаю у винятковій неаналітичності мислення мовознавців, принаймні практиків. Мислення у них якесь чисто юридичне: є параграф, нема параграфа. А яка за цим параграфом стоїть логіка, як мова творить свої структури — наплювати. Якщо нема параграфа, філолог піде шукати прецедент. Не знайде — розведе руками, як той раввин в анекдоті; але думати власною головою не буде. Перевірено. Хоча в тій же морфології в багатьох, якщо не у всіх, випадках словотворчу закономірність досить легко виявити: треба тільки знайти корінне слово, від якого утворене слово, що під питанням, тобто знайти початок лексичного ряду; тоді підібрати побільше аналогічних за властивостями корінних слів, і порівняти словотвір в усіх знайдених випадках (тобто, порівняти лексичні ряди). Закономірність буде очевидною. В нашому випадку її легко видно в наступній таблиці:

торгуватиторгівляторгівельний
купуватикупівлякупівельний
будуватибудівлябудівельний
критипокрівляпокрівельний
готуватизаготівлязаготівельний
годувативідгодівлявідгодівельний

Фігня в тому, що я ніколи не бачив, щоб цим прийомом хто-небудь користувався. Невже це так неочевидно? Може, мені піти і цей прийом запатентувати? Потім будете мені дєньги платить за іспользованіє, жалкіє рєдакторішкі...

Практичне питання: як же все таки викинути це "торговельний" з літнорми? А то мене кожного разу пересмикує, як надибую. А надибую часто...
diogenis: (Default)
Special for [livejournal.com profile] bulavec, бо говорили ж.

Андрей Зализняк: Новгородская Русь по берестяным грамотам (стенограма публічної лекції).

Отже, любі друзі, російські лінгвісти вимушені категорично заявити, що
1) новгородська мова відрізнялася від володимиро-суздальської і
2) не має спільного з нею походження.
Розповіді ж про "діалект", "наддіалектну давньоруську мову" лише показують, наскільки важко росіянам відмовлятися від імперських міфів — хоч щось та треба лишити. Розмови про тотожність володимиро-суздальського та київського "діалектів" та виклад польської версії походження слов’ян (з Польщі, аякже) спишемо на те, що цими питаннями Залізняк взагалі не займався.

І про християнство (куди ж без духовності). Монотонне падіння грамотності з XII ст. до XVI ст. від поголовної до практично нульової ("темна" московська Русь) — дуже показовий факт. Як і те, що зниження грамотності Новгорода навіть в XIV ст. ще не впало до рівня європейської Флоренції (в якій в той самий час грамотність зростала).

Валентин Лаврентьевич Янин. Берестяная почта столетий. (там з другої сторінки посилання невірне, доведеться руками правити адресу на сторінку 3).

Сам ще не читав, але фотка "геологічного" зрізу новгородського "тротуару" мені апріорі сподобалася.
diogenis: (Default)
Багато грамотних людей впевнені, що слово "роковини" позначає не всяку річницю, а лише річницю з дати смерті. Я теж так вважав до вчорашнього дня, тому й наїхав в останньому своєму дописі на інше використання цього слова. Однак, як виявилося, словники не підтверджують наявність різниці в значеннях між словами "роковини" та "річниця". На це вказав [livejournal.com profile] pavloslav, пославшись на старий вже допис на "Майдані" на цю тему. Відверто кажучи, допис поганий, містить маразматичні висловлювання і дивний перелік джерел. Тому я йому не повірив. А перевірив. За 11-томним СУМ-ом та Етимологічним словником. 11-томник підтверджує (а Етимологічний на нього посилається): річниця = роковини.

Ось такий сюрприз. Почав перевіряти на батьках і знайомих. Поки що всі, не задумуючись, розводять обговорювані два слова. А взнавши, що в словниках такого немає, дивуються. Оскільки такого розведення не було раніше, і ніякої згадки про це немає, скажімо, у Антоненка-Давидовича, то це якийсь недавній процес: із 80-х або, швидше, з 90-х років, коли редактори видавництв і періодичних видань (вже у вільній незалежній) зірвалися з ланцюга і почали кожен у своїй конторі вигадувати правила і значення слів, яких немає ні в правописі, ні у словниках (все це під гаслом "так буде єдино правильно По-Українському®"). В даному випадку достатньо було, щоб одна єдина людина вигадала це розрізнення для того, щоб почалася ланцюгова реакція запозичень. Я з таким стикався неодноразово. Тобто, перед нами явно природний процес спонтанної зміни живої розмовної мови, відтак "майдан", пишучи щось про Геббельса, напрошується на галоперидол.

Ну й, чесно кажучи, мені особисто це розрізнення видається дуже навіть доречним: відрізняти сумні дати від піднесених лексично — це збагачувати мову, а не навпаки. Тому ждьом-с ebuild-ів, доки мовознавці почухаються і усвідомлено розглянуть це питання. З урахуванням стану мови та розмовних тенденцій.
diogenis: (Default)
Коли вже у мене останні дописи виходять картографічно-географічні, поговоримо про саме слово "карта". Хто мені може пояснити, нафіга деякі товарісчі намагаються впарити всім іншим, що слово "карта" треба вилучити з літературної мови і замінити на дівне слово "мапа"? Як хто не розуміє до кінця, то це просте питання можна уточнити наступними способами:

  • Навіщо змінювати неукраїнське і неслов'янське слово на таке саме неукраїнське і неслов'янське?
  • Навіщо змінювати слово, яке міцно ввійшло у вжиток, на слово, яке ніколи широко не вживалося?
  • Навіщо змінювати слово, яке має стійке термінологічне вживання, на слово, яке вживається переважно фріками?
  • Навіщо змінювати слово, яке давно є основою багатого лексичного ряду, тобто має купу похідних, на слово, прихильники якого про похідні нічого не знають (і тому їх не пропонують і не вживають)?

Словом, нахуя таке робить? Які будуть міркування? )

Profile

diogenis: (Default)
Diogenis

May 2017

M T W T F S S
1234567
89 1011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Most Popular Tags

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Page generated 22 July 2017 04:42
Powered by Dreamwidth Studios